Донедавна при розірванні шлюбу дитина, як правило, залишалася з матір'ю. Аргументація цьому була дуже простою, мати любить своїх дітей безумовно, материнський інстинкт сильніший за батьківського. Такими преференціями, з боку судової практики, мати наділялася на підставі Декларації "Про права дитини" від 1959 року, яка за своєю суттю є лише рекомендацією та не є частиною законодавства України. Саме така судова практика породила в деяких матерів помилкове уявлення про те, що вони, як матері, мають виключне право на своїх дітей.
Визначення місця проживання дитини – нові реалії
5 грудня 2017